неділю, 23 листопада 2008 р.

Преса 1917-1921 рр.

Українська преса періоду революції 1917-1920 років
(на матеріалі часопису "Книгарь")
Т. С. Гринівський

аспірант
УДК 070 (09)

На основі власних статистичних досліджень зроблено спробу ретроспективного огляду української преси за головними типологічними ознаками та рубриками в період діяльності Української Народної Республіки.

The attempt of a retrospective viewing of the Ukrainian Press (on the basis of author" s own statistical investigations) is made. The survey is based on main typological characteristics and headings of the Press in times of the Ukrainian Peoples" Republic.

Історія української преси початку XX століття має чимало "білих плям", особливо це стосується періоду Української революції 1917-1920 рр. Адже ні для кого не секрет, що саме тоді відбувалося відродження і становлення української національної духовності. А це суперечило інтересам радянської політики. Тому чимало українських видань просто замовчувалось, а історія преси набувала характеру, потрібного партійним можновладцям. Правда, останнім часом ситуація поступово почала змінюватися. Дедалі більше науковців звертають свої погляди у ті часи, намагаючись донести до загалу все, що замовчувалося тоталітарною комуністичною системою. Тепер нам відомі праці з цього питання багатьох вчених початку XX ст, зокрема А Животка, В. Ігнатієнка, Ю. Меженка, інших дослідників.

У свожму виступі ми користуватимемось науковими доробками цих вчених, наводитимемо деякі статистичні дані того періоду, хоча мета наша полягає не в тому. Ми розглянемо, які саме матеріали щодо української преси початку XX ст. знайшли своє відображення на сторінках часопису "Книгарь", теж замовчуваного тривалий час. З'ясуємо, у яких розділах та рубриках вони містились, які саме періодичні видання розглядались і якого характеру були ці аналізи Сподіваємося, що наше дослідження стане в пригоді багатьом історіографам української преси статистичними даними, поданими нижче.

Та й сам "Книгарь" дедалі частіше підлягає проглибленому вивченню. Сюди можна зарахувати праці Я. Дашкевича "Книгарь" - журнал епохи революцій і контрреволюцій", С. Петрова "Так народжувався часопис "Книгарь", Н. Королевич та Л. Лазебного "Книгарь" через сімдесят років" тощо, в яких дана загальна характеристика журналу. Ми ж зупинимо свою увагу лише на тих моментах, які стосуються періодичних видань.

Та на початку розглянемо стан української преси початку XX ст, її становлення та розвиток.

Вона переживала пе найкращі часи. До 1905 року українська інтелігенція Наддніпрянщини практично не мала своїх періодичних видань. Було всього декілька газет, які мусили виходити російською мовою. На західноукраїнських землях національна преса хоч і перебувала під постійним тиском, та все ж існувала. Тому з 1834 по 1905 роки вона може "похвалитися" аж двома з половиною десятками періодичних видань.

Із 1905 р. починається ріст української преси, який стосується в основному Наддніпрянської України.

Ось які цифри наводить В. Ігнатієнко:
Роки Кількість назв Роки Кількість назв
1905 32 1911 71
1906 61 1912 62
1907 38 1913 26
1908 39 1914 20
1909 43 1915 4
1910 61 1916 14
Усього - 471 [3,4].

Як бачимо, відбувається збільшення кількості назв від 26 у 1904 р. до 61 і 71 у 1906 та 1911 роках. Далі йде поступове зменшення і катастрофічний обвал у 1915 і 1916 роках: 4 і 14 назв відповідно. Це роки примусової мовчанки та заборон російського уряду на українське друковане слово як у Наддніпрянській, так і в Наддністрянській Україні (окупація Галичини).

Новий період розвитку української преси почався в 1917 році. Поштовхом для нього стали події в Російській імперії, утворення Української Центральної Ради (УЦР) та проголошення Української Народної Республіки (УНР).

Уже з перших днів свого існування УЦР приділяла увагу створенню нових видавництв та друкарень, відродженню старих. Були скасовані всі заборони царського уряду. Права і можливості у матеріальному та культурному розвитку нарівні з українцями надавалися всім націям та народностям, які проживали на території України, про що було зазначено в Універсалах УЦР. У керуванні державою брали участь найосвіченіші люди того часу, які розуміли, що будь-який ".. народ без преси - це є глухий, безсловесний дикун, голосу якого ніхто не чує, до якого ніхто не прислухається. В розвинутому суспільстві ми бачимо широку хвилю друкованого слова (у вигляді книжки, газети, журналу), бачимо, як ріжні груповки намагаються використати друковане слово для впливу на широкі маси населення" [3, 4].

Кількість періодичних видань одразу зросла. У 1917 р. вже налічувалося 172 газети й журнали українською мовою і 751 - російською, а в 1918 р - 252 і 321 відповідно. Як бачимо, частка україномовної продукції зросла за один рік удвічі.

Подібні дані наводить і В. Ігнатієнко:
Роки Укр. мова Рос. Мова
1917 158 695
1918 239 319
1919 237 221
1920 125 149
1921 123 182
1922 53 168
[3, 5].

Як показують цифри, за період революції українська преса розвивалась у чотири рази швидше, ніж з 1905 по 1916 рр. До того ж, співвідношення україномовної та російськомовної продукції у 1917-1918 рр. помалу вирівнювалось, а в 1919 році воно взагалі перемістилось у бік першої - 237 проти 22. Та з приходом радянської влади відбувається різке зниження української продукції і насичення України російськомовними виданнями. У 1922 році маємо всього 53 назви українських видань проти 168 російських.

Усі ці перепетії, з українською пресою висвітлювалися на шпальтах самих періодичних видань. Не став винятком і "Книгарь".

Дані, які стосувалися б української преси і друкувалися на сторінках "Книгаря", можна умовно розділити на кілька груп:

по-перше, у журналі була рубрика "Періодичні видання, що надійшли до редакції",

по-друге, існувала рубрика "Літературне життя", де часто з"являлися відомості про появу тих чи тих періодичних видань:

по-третє, "Зарубіжні українські періодичні видання";

по-четверте, у № 16 була спроба оглянути всі періодичні видання за 1918 рік;

по-п 'яте, рубрика "Зміст періодичних видань";

по-шосте, критичний аналіз українських періодичних видань у розділах "Критика і бібліографія" та "Огляд преси".

Розглянемо кожну з них окремо.

Перша група. Рубрика "Періодичні видання, що надійшли до редакції".

Ця рубрика з'явилася лише в чотирьох номерах журналу: 2, 3, 4 і 7. За цей час у ній засвідчено 54 періодичні видання. Як було організовано подачу інформації у цій рубриці? Редакція "Книгаря" отримувала від інших редакцій їхні періодичні видання. Про них тут же подавалося повідомлення, де вказувалися його назва, періодичність, номер або місяць виходу, місце друку, видавець та ціна (тут і далі у круглих дужках подано номер "Книгаря" та сторінку, на якій друкувалося повідомлення):

"Київська Земська Газета". Щотижневе видання Київського Губ. Земства. № 36 - 37. 1917 p., висилається по Київщині дурно"(3, 163).

Дуже часто інформація про якесь періодичне видання з'являлася лише раз /29 назв/, інші ж видання надсилали по кілька різних номерів /25 назв/, тому повідомлення про них уміщувалися два, три, а то й усі чотири рази.

Щодо їхньої періодичності, то маємо таку картину :
Щоденні видання:

1. "Нова Громада" (4, 226);
2. "Черниговский край" (4, 226).

Тричі на тиждень:

1. "Липовецькі Вісти" (3, 164), (4, 225),
2. "Народне Діло" (3, 163), (4, 225),
3. "Наша Спілка" (3, 163), (4, 225);
4. "Український Голос" (3, 163).

Двічі на тиждень:

1. "Газета Гадяцького Земства" (3, 164), (4, 225);
2. "Селянська Думка" (3, 164), (4, 225);
3. "Україна" (4, 226).

Тижневики:

1. "Боротьба" (4, 226);
2. "Будяк" (4, 226);
3. "Вільне Життя" (3, 164), (4, 226);
4. "Вісти Ради Селянських Депутатів" (З, 164), (4, 225);
5. "Воля" (3, 164), (4, 225);
6. "Зоря" (3, 164), (4, 225);
7. "Київська Земська Газета" (пізніше перейменована на "Народну Справу" (2, 99), (З, 163), (4, 224), (7, 419);
8. "Комашня" (2, 99), (3, 163), (4, 224), (7,419);
9. "Остерські Хвилі" (4. 226);
10. "Подільська Воля" (2, 99);
11. "Рідне Слово" (4, 225);
12. "Світова Зірниця" (2, 99), (3, 163);
13. "Селянська Спілка" (3, 163), (4.. 225),
14. "Селянський Голос" (4, 225);
15. "Українець" (3, 163), (4, 224);
16. "Чорноморець" (3, 164), (4, 225)

Чотири рази на місяць:

1. "Канівські Вісти" (4, 225).

Двотижневики:

1. "Волошки" (7, 419);
2. "Гедз" (4, 226);
3. "Жіночий Вістник" (3, 164);
4. "Каменяр" (7, 419);
5. "Ранок" (4, 225);
6. "Українські Медичні Вісти" (7, 419),
7. "Читатель" (4, 226);
8. "Школа і Життя" (4, 226).

Двічі на місяць:

1. "Книжний Бюлетень" (2, 99), (3, 163);
2. "Українське Пасішництво" (2, 99), (З, 163), (4, 224).

Місячники:

1. "Згода" (3, 164);
2. "Літературно-Науковий Вісник" (З, 164), (4, 225), (7, 419);
3. "Перший Крок" (7, 419),
4. "Садові Квіти" (2, 99);
5. "Шлях" (2, 99), (3, 163), (4, 224), (7, 419);
6. "Шляхи" (2, 99).

Немає даних:

1. "Вільна Думка" (7, 419);
2. s "Вільна Україна" (3, 164), (4, 225);
3. "Вільна Українська Школа" (4, 225), (7, 419);
4. "Известия Юга" (3, 163), (4, 224);
5. "Козацька Думка" (4, 225);
6. "Прилуцька Думка" (3, 163), (4, 224);
7. "Рілля" (4, 225),
8. "Село" (4, 226), (7, 419);
9. "Театральні Вісти" (2, 99);
10. "Черниговская Земская Газета" (З, 163), (4, 224),
11. "Юнак" (7, 419).

Друга група. Рубрика "Літературне життя. /Звістки та чутки/".

Зазвичай подана інформація зводилася до коротенького повідомлення:

"З нового року у Київі почне виходити велика щоденна газета "Україна" (17, 1078).

Інколи дані були трішки ширші, характеризувалася структура видання, його періодичність, називалося прізвище редактора і вказувалося, хто видає:

"Історнко-філологічний відділ (1-й) Української Академії Наук приступив до виання своїх "Записок", які виходитимуть під доглядом академика Д. І. Багалія. Редагує "Записки" П. І. Зайцев. Крім офіціяльних матеріялів до історії праці Відділу (протоколів, докладних записок і т. инш.) в "Записках" міститимуться невеличкі розвідки, матеріяли, замітки, критика і бібліографія..." (19, 1234).

Бувало, що не повідомлялася назва видання, а лише вказувались його тематична приналежність і видавець:

"Товариство Київських лікарів має розпочати видання спеціяльного медично-громадського часопису" (5, 289);

"Українське товариство ветеринарних лікарів ухвалило також розпочати видання професійного часопису, і організацію цієї справи запропонувало єдиній вищій ветеринарній школі на Україні Харьківському ветеринарному інститутові" (5, 289).

Часом давалися повідомлення про перейменування часопису:

"На приватній нараді, що відбулася в Київській губерніяльній Народній Управі ухвалено з нового року реформувати теперішню "Київську Земську газету", зробивши її органом культури й громадського життя з напрямом селянської спілки. Газета зватиметься "Народня Справа" (5, 289).

Інші ж газети взагалі припиняли своє існування:

"31 грудня 1918 р припинилось видання газети "Відродження", що була першою великою українською газетою з широкою інформацією. Газета припинилась на 223 числі" (17, 1078).

Взагалі ж, усі ці видання, про які повідомляв "Книгарь", можна поділити за їхньою періодичністю на такі групи: щоденні, тижневики, двічі на місяць, місячники, двомісячники.
Щоденні видання:
"Відродження" (17, 1078),
"Вісти Генерального Секретаріату" (З, 160), (5, 289);
"Україна" (17, 1078);
Безпартійна газета (назва невідома) (3, 160);
Торговельно-промислова газета (назва невідома) (16, 997),
Тижневики:
"Будяк" (3, 160);
"Народна Справа" (5, 289),
"Студент" ("Studentus) (16, 997), (18, 1156);
"Ukrainische Korrespondenz" (8, 481).
Двічі на місяць:
"Українське Пасішництво" (16, 998).
Місячники:
"Згода" (2, 97);
"Молодь" (15, 926);
"Музагет" (17, 1078);
"Огнедар" (16, 997);
"Шлях" (16, 998).
Двомісячники:
"Наше Минуле" (10, 610).

Окрему групу становлять ті, про періодичність яких дані не наводилося:
Ветеринарний часопис (назва невідома) (5, 289),
"Вісник життя і знання" (2, 96);
"Вісник" (Природничий відділ УАН) (20, 1331);
"Записки" (Історико-філологічний відділ УАН) (19, 1234);
Медично-громадський часопис (назва невідома) (5, 289);
"Полтавська Громада" (15, 926);
"Трибуна" (15, 926).

Подібною до "Літературного життя" була рубрика "Видавнича хроніка", в якій можна було зустріти дані про періодичні видання. Ці повідомлення теж були дуже лаконічними і часто-густо просто дублювали ті, що подавались у "Літературному житті".

Але в "Книгарі" містилися відомості не лише про ті видання, що виходили в Україні, а й за її межами. Це засвідчує третя група - "Зарубіжні українські періодичні видання".

Мовиться про статистичні дані по чотирьох країнах: Австрії, Німеччині, Канаді та США. Перші дві з них "Книгарь" взагалі об"єднує в одну групу. У цій класифікації подавалися назва часопису, місце виходу та періодичність.
Австрія-Німеччина
Двічі на тиждень:

1. "Вільне слово" (Зальцведель);
2. "Громадська думка" (Вецляр);
3. "Розсвіт" (Роштат).

Тижневики:

1. "Вісник Союзу визволення України" (Відень);
2. "Рідне слово" (Біла);
3. "Розвага" (Фрайштадт).

Канада
Тижневнки:

1. "Канадійський Русин" (Вінніпег);
2. "Канадійський Фармер" (Вінніпег); З "Ранок" (Вінніпегш);
3. "Робітниче Слово" (Торонто);
4. "Робочий народ" (Вінніпег);
5. "Український голос" (Вінніпег).

США
Щоденні газети:

1. "Америка" (Філадельфія);
2. "Робітник" (Клевеланд).

Тричі на тиждень:

1. "Народна Воля" (Скрантон);
2. "Свобода" (Джерсей Сити).

Тижневики:

1. "Гайдамаки" (Трентон);
2. "Народ" (Нью-Йорк);
3. "Народне Слово" (Роск),
4. "Нове Життя" (Олифант);
5. "Союз" (Пітсбург);
6. "Україна" (Чикаго).

Двотижневик:

1. "Іскра" (Нью-Йорк).

Ці дані були у 5 числі "Книгаря" за січень 1918 року на с. 288-289, у рубриці "Видавнича хроніка".

Четверга група. Огляд періодичної преси.

Це перш за все "Спроба реєстру української періодичної преси (1816-1916)" С. Кондри, уміщена в 16 числі "Книгаря" на сторінках 998-1004. У повідомленні вказувалися назва, періодичність, мова видання, ціна, видавець та редактор, адреса, роки виходу. Всього у реєстрі було зафіксовано 90 назв. Для зручності вони групувалися за роком виходу першого номера (подаємо за "Книгарем"):

Із 1816 по 1906 рр. включно. Зафіксовано 26 українських часописів: "Украинскін Вестннкъ "(1816-1819), "Украинскін журналь", "Основа", "Черниговекін лнетокъ", "Кіевская Старина", "Хлібороб", "Рідний Край", "Громадська Думка", "Народня Справа", "Вільна Україна", "Вісти", "Зоря", "Нова Громада", "Хата", "Шершень", "Світова Зірниця", " Запоріжже", "Добра Порада", "Слобожанщина", "Порада", "Украинскій Вестннкъ" (1906), "Боротьба", "Слово", "Українське Бжільництво", "Рада", "Народня Газета".

Окремою групою тут стоять російські часописи за 1906 рік(7 видань), у яких, проте, містилися й українські статті: "Хуторянннъ", "Хлиборобъ", "Газета Гадячскаго Земства", Газета Юевскаго Земства", "Народная Польза", "Пчеловодъ н Садоводъ", "Полтавская Земская Газета".
1907 рік.

"Літературно-Науковий Вістник", "Україна", "Думські Вісти" та "Рідна Справа".
1908 рік.

"Записки Українського Наукового Товариства в Київі".
1909 рік.

"Українська Хата", "Село".
1910 рік.

"Світло", "Рілля".
1911 рік.

"Засів", "Вестникъ Хорольскаго Об-ва Селъс. Хозяйства".
1912 рік.

"Дніпрові Хвилі", "Сніп", "Украинская Жизнь", "Лохвицкое Слово".
1913 рік.

"Дзвін", "Маяк", "Наша Кооперація", "Сяйво", "Вістник Життя і Знання", "Український Студент", "Каневская Неделя", "Вестник Золотоношскаго С.-хозяйственного Об-ва".
1914- 1916 роки.

"Україна", "Комашня-Муравейникъ ", "Тепла роса", "Ридный край", "Основа", "Слово", "Гасло", "Промінь".

Окремою групою наводилися часописи, які так і не вийшли друком, хоча неодноразово повідомлялося про їх підготовку. Таких видань налічувалося 26: "Робітнича часопись", "Праця", "Україна" (Москва), "Хата" (Москва), "Хліборобська Справа", "Рідна Думка", "Українське Слово", "Ціп", "Селянин", "Українська Газета", "Нова Україна", "Нове Слово", "Голос Робітника", "Слово", "Віночок", "Звинагородщина", "1 Громадське Слово", "Наше Життя", "Дзвін"(1906), "Прилукщина", "Свобода і Земля", "Природа Украины", "Вістник Культури й Життя", "Згода", "Громада", "Час".

Аналогічним є огляд періодики, яка видавалась в Україні у 1918 році. Він був у 16 номері "Книгаря" (с. 1004-1009) і називався "Реєстр української періодичної преси за 1918 рік". Загальна кількість видань, зафіксованих тут, становить 83 назви. У повідомленні подавалися: повна назва, періодичність, видавець, редактор, мова видання, ціна та адреса редакції. Усе коротко і лаконічно. Наприклад:

"Армія" - Щоденна військово-морська газета. Рос. і укр. мовами. Ред.-вид. ГІ. Дор-ман. Передплата на 1 м. - 12 крб. Адреса: Київ. В-Володимирська 28, пом. 10." (16, 1004).

Подаємо перелік видань, зареєстрованих у цьому огляді, але вже покласифікованих за їх періодичністю

Щоденні газети: "Армія", "Відродження", "Вільне життя" (Одеса), "Вільний Голос", "Вісти Київської Округи Водяних Шляхів", "Волинська Газета", "Земське Діло", "Нова Рада", "Полтавська Громада", "Робітнича Газета", "Слово" (Київ), "Чорноморський Українець".

Тричі на тиждень: "Звенігородська Думка", "Державний Вісник"

Двічі на тиждень: "Вільне Життя" (Хорол), "Вісти Київської Округи Водних Шляхів", "Народна Воля", "Наша Справа", "Рідний Край", "Рідний Курінь", "Село", "Селянське Слово", "Союз".

Тижневики: "Віра та Держава", "Вісник Закордонної преси", "Вісник Роменського Союзу Кредитових та Позпчково-Ошадннх Товариств", "Вісник Міністерства Земельних Справ", "Вісник Холмського Губернського Староства", "Волинська Народна Газета", "Громадянин", "Залізничний Дзвін", "Комашня", "Народна Справа", "Наша Хата", "Наше Село", "Провесінь", "Рідне Слово", "Самостійник", "Січ", "Слово" (Харків), "Україна" (Сквира).

Двотижневики: "Бюлетені Верхнедніп-ровського Союзу Кооператив", "Вільна Українська Школа", "Вісник Громадської Агрономії", "Внешкольное Просвещение" ("Позашкільна освіта"), "Гедз", "Кооперативно - Громадське Життя", "Кооперативна Зоря", "Лісовий Вісник", "Око", "Полтавський Кооператор", "Рілля", "Світло", "Сільський Господар", "Українські Медичні Вісти", "Універсальний Журнал".

Місячники: "Військово-Науковий Вісник Армії і Флоту", "Вільна Українська Школа", "Вісти Природничої Секції Укр. Наук. Товариства", "Вісник міністерства Народного Здоровля і Опікування", "Закон і Право", "Зоря", "Книгар", "Літературно-Науковий Вісник", "Народний Працьовник", "Нова Школа", "Правник", "Просвітянин", "Українська Кооперація", "Шлях".

Двомісячник: "Наше минуле".

Тримісячних: "Україна" (Київ).

Не регулярні: "Бюллетень Українського Народного Кооперативного банку", "Вільне Слово", "Вісник Революційного комітету по охороні порядка на Звенігородщині", "Записки Українського Наукового Товариства", "Збірник Медичної Секції Укр. Наук. Товариства", "Реп'яхи", "Університетські Вісти".

Немає даних: "Будуччина", "Вільна Думка", "Часопис Міністерства Шляхів", "Черниговская Земская Газета"

Характерною особливістю деяких видань цього періоду є їхня двомовність, тобто, окрім українського, виходив ще й російськомовний варіант. Їх "Книгарь" зафіксував 7: "Армія", "Бюллетень Верхнедніпровського Союзу Кооператив", "Віра та Держава", "Внешкольное Просвещение", "Народний Працьовник", "Око", "Черниговская Земская Газета".

Тут же можна було дізнатись про географічне різнобарв'я цієї періодики.

Як бачимо, найбільше періодичних видань знаходилось у Києві - 45, тобто більше половини з усіх зафіксованих "Книгарем". Інші міста були далеко позаду: Полтава - 4, Житомир, Одеса, Харків - по 3, Звенигородка, Кам'янець-Подільський, Сквира - по 2, решта - по одному періодичному виданню

А всього у цьому списку редакцією "Книгаря" було зафіксовано 83 назви. Ці дані дуже далекі від тих, що наводить В. Ігнатієнко - 239 у 1918 році. А це тому, що редакція не мала змоги дізнатись про всю періодику, яка виходила в Україні. І хоча вона неодноразово зверталась до всіх видавництв із проханням надіслати свої видання, не всі, на жаль, до цього прислухалися. Тому редакція, складаючи цей список, користувалася тим матеріалом, який був у неї в наявності. Звідси й такі неточності.
Наші міста К-ть чисоп. Наші міста К-ть чисоп.
Бердичів 1 Лохвиця 1
Бересть 1 Новоросійськ 1
Берлін 1 Одеса 3
Біла 1 Олександрівськ 1
Верхнедніпровськ 1 Ольгопіль 1
Вовчаі 1 Полтава 4
Гадам 1 Ромни 1
Єлисавет 1 Сквира 2
Житомир 3 Умань 1
Звснигородка 2 Харків 3
Кам'янець-Подільський 2 Хорол 1
Катеринослав 1 Чернігів 1
Київ 45 Широке 1
Кременчук 1

П'ята група. Рубрика "Зміст періодичних видань".

Ця рубрика теж досить-таки специфічна. Впродовж трьох років у "Книгарі" подавався зміст кількох періодичних часописів. Тож читачі журналу мали змогу бачити, які матеріали друкувались у тих чи інших виданнях. Ця рубрика з'являлась у таких номерах видання (подаємо рік і номер "Книгаря", а також кількість періодичних видань, зміст яких висвітлювався у цьому числі часопису):
1917 р. № 2 - 3;
№ 3 - 2;
№ 4 - 2;
1918 р. № 7 - 4; № 9 - 2; № 15 - 13.
№ 8 - 2; № 14 - 3;
1919 р. № 17 - 1; № 19 - 4; № 22 - 2.
№ 18 - 1; № 20 - 1;

У цілому ж за три роки в цій рубриці було розглянуто 15 часописів. Деякі з них, як от "Кооперативна Зоря", "Наше Життя", "Правник" та ін., були представлені лише одним номером, інші - двома чи більше.

Своєрідними лідерами тут є "Літературно-Науковий Вісник" (10 номерів) та "Шлях" (9).

Подаємо перелік наведених періодичних часописів:

1. "Вільна Українська Школа" (7, 420), (9, 550), (15, 928);
2. "Комашня" (15, 929);
3. "Кооперативна Зоря" (15, 928);
4. "Літературно-Науковий Вісник" (2, 100), (4, 226), (7, 419-420), (8, 482), 15, 927), (19, 1235-1237), (19, 1238), (20, 1332), (22, 1510);
5. "Народня Справа" (9, 550), (15, 928);
6. "Наше Життя" (15, 928);
7. "Наше Минуле" (14, 870), (18, 1157-1158), (22, 1509-1510);
8. "Правник" (15, 930);
9. "Сільський Господарь" (15, 929-930);
10. "Україна" (19, 1237-1238);
11. "Українська Кооперація" (14, 870), (15, 929);
12. "Українські Медичні Вісти" (7, 420), (15, 930);
13. "Універсальний Журнал" (15, 928);
14. "Шлях" (2, 99-100), (3, 164), (4, 226), (7, 420), (8, 482), (14, 870), (15, 927), (17, 1090-1092), (19, 1238);
15. "Шляхи" (2, 100), (15, 927).

Ще одним джерелом у розгляді преси є розділ "Критика і бібліографія", де певні номери деяких періодичних видань піддавалися критичному аналізові. Таку інформацію знаходимо у №№ 2, 7, 8, 10 та 15 у рубриках "Українська преса" або "Часописи". Ми не розглядатимемо її поглиблено, а лише наведемо статистичні дані.

Отже, у № 2 маємо критичний аналіз А. Вечерницького таких виданнь: "Боротьба", "Вільне Слово", "Вільна Україна", "Вісти Київського Губерн. Викон. Комітету", "Вісти комітету ради селянських депутатів", "Вісти укр. військового комітету західн. Фронту", "Вістник Лубенського громадського комітету", "Вістник Полтавського губ Громад. Комітет)'", "Вістник т-ва "Прос¬віта", "Воля", "Газета Гадяцького земства",

"Громадянин", "Звенигородська Зоря", "Зоря", "Київська думка", "Київські Губерніяльні Вісти", "Липовецькі Вісти", Народне діло". "Народня Воля", "Наша Спілка", "Нова Рада", "Подільська Воля", "Прилуцька Думка", "Робітнича Газета", "Селянська Спілка", Слово", "Трапезундські вісти", "Український голос", "Українське слово", "Черниг. Земська газета". Всього 30 назв. У "Книгарі" цей матеріал міститься на сторінках 76-79.

У № 7 маємо критичні аналізи таких видань:

1. "Вільна Українська Школа" (А Грабен-ко) (7, 395-396);
2. "Перший Крок" (В. Поточний) (7, 398-400);
3. "Українські Медичні Вісти" (П. Шеп-ченко) (7, 396-397);
4. "Юнак" (В. Страшкевич) (7, 397-398).

У № 8 маємо одну рецензію В. Старого на "Просвітянина" (8, 467-469)

У № 10 - дві: "Військово-Науковий Вістник Генерального Штабу" С. Петлюри (10, 592-595) та "Кооперативна Зоря" П. Пожарського (10, 595-597).

У 15 номері знаходимо критичні аналізи "Педагогичного журналу для вчителів початкових шкіл на Полтавщині" (В. Страшкевич, с 914-915), "Універсального журналу" (В. Старий, с. 915 917) та "Ока" (В. Старий, с. 917).

Схожі аналізи української преси друкувалися й у рубриці "Огляд преси". Критичні матеріали тут були здебільшого розлогіші, ніжу розділі "Критика і бібліографія", сягаючи кількох сторінок.

Сама ж рубрика не була довгожителькою на шпальтах "Книгаря". Читачі журналу мали змогу ознайомитися з її матеріалами лише тричі - у 23-24, 25-26 та 27 номерах. У них розглядалися такі періодичні видання:
№ 23-24: "Наше Минуле" (М. Зеров, с. 1581-1587),
"Музагет" (А Ніковський, с. 1587-1595);
"Громада" (П. Смуток, с. 1596-1599);
"Книжний Вістник" (Ю Меженко, с. 1599-1600);
"Вільна Українська Школа" (В. Поточний, о 1601-1606);
"Просвещение" (О. Соловій, с. 1606-1608);
№ 25-26: "Мистецтво" (В. Міяковський, с. 1714-1720).

Мали місце і певні критичні розвідки:
№ 25-26: "Підсумки й перспективи пролетарської економіки" П. Стебницького (на матеріалі часопису "Народное хозяйство Украины", с. 1687-1699);
"Українська кооперативна преса в 1918 р." І. Прихоженка (с. 1700-1714);
№ 27: "Російські місячники на українському грунті" П. Стебницького (огляд проросійських часописів "Объединение", "Родная Земля", "Южное Дело", "Мысль", "Русь", "Малая Русь", с. 1827-1838).

В усіх цих працях аналізувались як структура та тематична спрямованість періодичних видань, так і вміщені в них матеріали.

Особливу увагу привертає до себе праця І. Прихоженка "Українська кооперативна преса в 1918 р." У ній автор намагався показати розвиток кооперативної преси від початку XX ст. до кінця 1918 року.

Практично, до революції 1917-1920 рр. кооперативна преса розвивалася дуже мляво. До 1914 р. в тій Україні, яка входила до складу Російської імперії, було всього два таких часописи - тижневик "Муравейникъ-Комашня" і двотижневик "Наша Кооперація": почасти сюди можна ще віднести ще хліборобський двотижневик" "Рілля", в якому був спеціальний кооперативний відділ "Гуртом" У роки війни виходив лише "Муравейник", який з 1917 р. було переіменовано у "Комашню", решта підлягали під забарону.

Можна сказати, що ситуація змінилася на у 1917 році. Почали відновлюватися старі видання, створювались нові. На жаль, більшість із них були російськомовними: "...в Харькові ще виходив "Южно-Русскій Потребитель", а в Київі "Кооперативная Мысль", але вони не тільки українською мовою нічого не писали, а навіть України самої не визнавали, та й досі не визнають, так що до української кооперативної преси прилучити їх не маємо ні рації, ні права" [5, 1701].

Зросла кількість українських кооперативних часописів у 1918 році. В. Андріянович зафіксував 47 назв: "Тепер на прикінці року (1918-го), на Україні виходить 47 кооперативних і сільсько-господарських часописів, а з них 21 на українській мові, 4 українською і московською, 7 московською й українською та 15 московською мовою" [5, 1701].

І. Прихоженко наводить аж 51 часопис Україномовні: тричі на тиждень - "Союз";

тижневики - "Вістник Роменського Кредитного Союзу", "Комашня", "Наша Хата";

двотижневики - "Будучина","Вісщник Громадської Агрономії", "Кооперативна Зоря", "Полтавський Кооператор", "Рілля", "Сільський Господарь";

місячник - "Українська Кооперація";

неперіодичні видання - "Бюллетень "Дніпросоюзу ", "Бюллетень Подільського Союзу Кредит", "Бюллетень Тульчинського Союзу Споживчих товариств", "Бюллетень Українбанку ", "Бюллетень Українського Центрального Кооперативного Комитету", "Вісти Винницького Союзу Спожиивчих товариств", "Кооперативний Листок", "Споживач ".

Українсько-російські: щоденні - "Волинська Газета";

двотижневики - "Бюлетені Верхнедні-провського союзу кооператив", "Сднання Сила", "Кооперативно-Громадське Життя", "Кооперація и Жизнь", "Союзъ", "Хлібороб-Кооператор", "Южний Кооператор".

У цілому ж "Книгар" досить-таки послідовно і грамотно слідкував за змінами, які відбувалися в українській пресі. І хоча дані, які він наводив, часто-густо були далеко неповними, проте загальну картину становлення та розвитку періодики 1917-1920 років вони висвітлювали.

1. Дашкевич Я. Книгарь - журнал епохи революцій та контрреволюцій // Україна. Наука і культура. К., 1991. - Виg. 25. -С. 26-44.
2. Зеров М. В справі критачно-бібліографічного журналу // Бібліологічні вісті. - 1925. - № 1-2. - С. 118-123.
3. Ігнатієнко В. Українська книжка й преса в історичному розвитку Книга. - 1923. - № 3. - С. 3-6.
4. Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище (1917-1923). - К.: Логос, 1996. - 339 с.
5. Книгар. Літопис українського письменства. - К., 1917-1920. - № 1-31.
6. Королевич Н., Лазебний Л. "Книгарь" через сімдесят років // Книжник. - 1990. - № 4. - С. 39-48.
7. Низовий М. Від державної бібліографії - до державної статистики друку // Вісник Книжкової палати. - 1999. - № 1. - С. 29-31.
8. Петров С. Так народжувався часопис "Книгар" // Друкарство. - 2001. - № 1. -С. 4-6.
9. Постернак С. Із історії освітнього руху на Україні за часи революції 1917 - 1919 рр. - К., 1920. - 114 с.
10. Чорній В. В. Журнал "Книгарь" (1917-1920) як джерело до бібліографії української книги. // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. - Львів, 1995. - Вип. 3. - С. 107-115.
11. Яцина О. Українська дореволюційна книжка в дзеркалі національної преси (1907-1914) // Бібліотечний вісник. - 1999. - № 3. - С. 51-53.

Немає коментарів: